Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін (СГД)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін (СГД) за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 20 з 31
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Суб’єкт-суб’єктний підхід до організації педагогічного процесу(2015) Слюсаренко, Ніна; Кульбацька, Марія; Slyusarenko, Nina; Kulbatska, Maria; Слюсаренко, Нина; Кульбацкая, МарияУ статті розглянуто значення та переваги суб’єкт-суб’єктного підходу до організації педагогічного процесу. Розкрито сутність понять «об’єкт», «суб’єкт», «суб’єкт-об’єктний підхід», «суб’єкт-суб’єктний підхід». Виділено особливості суб’єкт-суб’єктної взаємодії та механізм її реалізації. Звернуто особливу увагу на те, що суб’єкт-суб’єктний підхід є однією з ключових складових ефективної взаємодії учасників педагогічного процесу, оскільки передбачає взаємний та плідний розвиток якостей особистостей як учня, так і вчителя у процесі їхнього спілкування та спільної діяльності.Документ Theoretical Modelling of Intercultural Communication Process(2016) Soter, MariiaДокумент Гра як засіб формування готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2016) Сотер, М. В.; Сотер, М. В.; Soter, M. V.Документ Сутність поняття "міжкультурна комунікація"(2016) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Документ Толерантність як основа міжкультурної комунікації(2016) Сотер, М. В.Документ Формування готовності майбутнього інженерасудномеханіка до міжкультурної комунікації яктрансцендентальної міжкультурної особистості(2017) Сотер, Марія Вікторівна; Слюсаренко, Ніна Віталіївна; Soter, Mariia Viktorivna; Sliusarenko, Nina Vitaliivna; Слюсаренко Ніна ВіталіївнаДокумент Використання веб-квестів у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, Марія; Сотер, Мария; Soter, MariiaУ статті проаналізовано можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема веб-квестів, у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації. Акцентовано, що ця технологія дозволяє студентам як поглибити, розширити, систематизувати та закріпити отриманні теоретичні знання і практичні уміння й навички, так і відшкодовувати брак комунікації та інтеракції з реальними носіями мови завдяки автентичності текстового матеріалу розміщеного у мережі Інтернет; сприяє розвитку пізнавальних здібностей та активності студентів, творчої ініціативи і відповідальності, формуванню самостійного мислення, здатності до саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації; розвитку дослідницьких умінь, інтеграції знань і упорядкуванню інформації.Документ Специфіка підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурнії комунікації в умовах змішаного навчання(2017) Сотер, М. В.; Сотер, М. В.; Soter, M. V.У статті висвітлено своєрідність підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації в умовах змішаного навчання. Розкрито сутність понять «міжкультурна комунікація», «змішане навчання», «традиційне навчання», «традиційне навчання з веб-підтримкою», «повне он-лайн навчання». Висвітлено шляхи, що забезпечать підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації в умовах змішаного навчання. Відзначено, що гармонійне поєднання традиційного і змішаного навчання під час підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації дозволить контролювати час, місце, темп і шлях вивчення матеріалу, підвищити мотивацію, активізувати сам процес навчання, зробити освітній процес мобільним і гнучким, реалізувати суб’єкт-суб’єктну взаємодію між учасниками навчального процесу, застосовувати різні форми навчання, серед яких – індивідуальні, групові, реальні, віртуальні тощо.Документ Критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, Марія; Soter, M.; Сотер, М. В.У статті представлено критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації Виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивний і комунікативно-діяльнісний критерії готовності до міжкультурної комунікації. Визначено, що критерії сформованості є стандартними характеристиками, які дозволяють достовірно оцінити рівень готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації; варіації вираження тих чи іншихпоказників дозволяють схарактеризувати рівень сформованості готовності студентів до міжкультурної комунікаціїДокумент Діалогові технології у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації(2017) Сотер, М. В.; Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню питання використання діалогових технологій у підготовці майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації. Підкреслено роль діалогових технологій при підготовці особистості до міжкультурної комунікації. Акцентовано, що завдяки цій технології студенти вчаться критично мислити; вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації; аналізувати, оцінювати, зважувати альтернативні позиції, думки, приймати продумані, продуктивні, логічні рішення з урахуванням думок колег/партнерів; брати участь в дискусіях з дотриманням правил етики спілкування. Звернуто увагу на те, що застосування різних видів бесіди під час підготовки майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації сприятиме: формуванню уміння висловити власну точку зору; більш детальному розкриттю проблемних питань, що потребують роз’яснень, уточнень; підтримки продуктивного взаємозв’язку між викладачем і студентами; ефективній перевірці засвоєння навчального матеріалу студентами; мотивації навчальної діяльності; при розходженні відповідей на поставлені викладачем запитання здатності спільними зусиллями, разом, згуртовано знайти відповідь на запитання з включенням елементів дискусії; отриманню студентами важливого досвіду узгодження дій, уміння дійти до спільного консенсусу; уміння зрозуміти думку партнера, доступно пояснити власну точку зору, за потреби, привести аргументи.Документ Тенденції розвитку іншомовної підготовки у технічних закладах вищої освіти України 50-60 рр. ХХ століття(2019) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню тенденцій розвитку іншомовної підготовки в технічних закладах вищої освіти України 50-60 років ХХ століття. Підкреслено роль іншомовної підготовки для здобувачів технічних закладів вищої освіти в межах науково- технічної революції, посилення співпраці та конкуренції між Радянським Союзом та провідними світовими державами. Акцентовано, що важливими кроками щодо поліпшення іншомовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей у 50-60 років ХХ століття стали наказ Міністерства вищої освіти СРСР від 21 вересня 1955 року «Про покращення викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах» № 953, «Положення про кабінет іноземних мов» Методичного управління Міністерства вищої освіти СРСР (1951 р.), постанова Ради Міністрів СРСР «Про покращення вивчення іноземних мов» від 27 травня 1961 року № 468. У наказі Міністерства вищої освіти СРСР від 21 вересня 1955 року «Про покращення викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах» № 953 наголошено на запровадженні в усіх закладах вищої освіти викладання іноземної мови з першого по четвертий курси, а також закріпленні вивчення іноземної мови в навчальних планах університетів й інженерно-фізичних спеціальностей усіх закладів вищої освіти на першому і другому курсах – 240–270 годин, на третьому і четвертому курсах для всіх спеціальностей – 2 години на тиждень. Звернено увагу на основні заходи, що здійснювались у межах технічних закладів вищої освіти протягом 50–60 років ХХ століття з метою підвищення якості іншомовної підготовки, зокрема, на включенні текстів іноземною мовою в списки обов’язкової літератури з профільних курсів; обов’язкове використання іноземної літератури під час підготовки курсових і дипломних проєктів, а також в гуртках студентського наукового товариства; залучення спеціальних завдань з іноземної мови в період виробничої практики тощо.Документ Шляхи підвищення ефективності мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей(2019) Сотер, Марія; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню шляхів підвищення ефективності мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Підкреслено роль мовної підготовки як запоруки повноцінної професійної реалізації фахівця на вітчизняному й міжнародному ринках праці. Акцентовано, що важливими кроками щодо поліпшення мовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей є формування в них стійкої позитивної внутрішньої мотивації щодо вивчення мов через активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів (поєднання усіх напрямів освітньої діяльності задля отримання ефективного результату; включення різних форм, методів і засобів навчання; постійний інтерактивний зворотний зв’язок усіх суб’єктів освітнього процесу; залучення професійно орієнтованої проблематики навчального матеріалу; постійне самовдосконалення тощо). Наголошено, що сформованість позитивної внутрішньої мотивації може бути реалізована повною мірою лише в тому разі, коли студент виступає повноцінним активним учасником, суб’єктом освітнього процесу, який здатен брати на себе повну відповідальність за власну діяльність і її результати за підтримки й координації викладача. Зазначено, що імплементація інформаційних ресурсів за підтримки й під керівництвом викладача сприяє формуванню іншомовної компетенції в аудіюванні, читанні, письмі; лексичної компетенції, соціокультурної та професійно орієнтованої компетенції, що дозволяє значно інтенсифікувати їхню мовну підготовку. Звернуто увагу, що діалектична єдність усіх напрямів підготовки з включенням різних форм, методів і засобів навчання дозволить у повній мірі підвищити ефективність мовної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Названо заходи, що реалізуються в межах авдиторної, самостійної та позаавдиторної роботи з метою підвищення ефективності мовної підготовки здобувачів вищої освіти технічних спеціальностей.Документ Навчально-методичне забезпечення іншомовної підготовки студентів технічних закладів вищої освіти України (50-60 рр. ХХ століття)(2019) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню тенденцій навчально-методичного забезпечення іншомовної підготовки студентів у технічних закладах вищої освіти України в 50-60 рр. ХХ століття. Наголошено, що вивчення іноземної мови набуває пріоритетного значення, іноземна мова виступає обов’язковою складовою професійної підготовки майбутніх фахівців. Акцентовано, що значний інтерес керівництва Радянського Союзу до вивчення іноземних мов протягом 50-60 рр. ХХ століття був представлений на законодавчому рівні через Наказ Міністерства вищої освіти СРСР «Про покращення викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах» № 953 від 21 вересня 1955 року та Постанову Ради Міністрів СРСР «Про покращення вивчення іноземних мов» від 27 травня 1961 року №468, які вплинули на інтенсифікацію різного роду навчально-методичних розробок забезпечення іншомовної підготовки студентів технічних закладів вищої освіти України. Звернено увагу на основні підручники і посібники, що застосовувались під час навчального процесу іншомовної підготовки майбутніх інженерів у вищих навчальних закладах, зокрема, «Підручник англійської мови для вищих технічних навчальних закладів» (Красинська М., Головіна І.; 1957 р.; 1959 р.), «Підручник англійської мови для вищих технічних навчальних закладів» (Гундрізер В., Ланда А.; 1960 р.; 1961 р.; 1963 р.), «Підручник англійської мови» (Шевалдишев А., Суворов С., Корндорф Б.; 1945 р.; 1952 р.; 1953 р.; 1955 р.), «Практичний курс німецької мови» (Зав’ялова В., Косарєва Л.; 1967 р.), «Підручник німецької мови для закладів вищої освіти» (Ерліх Е., Трімм А., Вольф Л.; 1958 р.; 1960 р.) тощо.Документ Мовна підготовка в технічних закладах вищої освіти України в контексті ідей студентоцентризму (початок XXI ст.)(2019) Сотер, М. В.У статті розглянуто значення мовної підготовки в технічних закладах вищої освіти України в контексті ідей студентоцентризму (початок XXI ст.). Підкреслено роль мовної підготовки як запоруки повноцінної професійної реалізації фахівця як на вітчизняному, так і міжнародному ринках праці. Звернуто особливу увагу на вплив студентоцентризму на мовну підготовку студентів технічних закладів вищої освіти.Документ Cутність поняття «підготовка фахівців технічних спеціальностей»(2020) Сотер, М. В.; Soter, M. V.Стаття присвячена дослідженню сутності поняття «підготовка фахівців технічних спеціальностей». Для його виокремлення проаналізовано трактування дотичних понять: «технічна освіта», «підготовка», «професійна підготовка» / «професійна освіта» та «інженер». Це дозволило деталізувати ключові компоненти цих понять, виокремити їхні характерні ознаки. Акцентовано, що заклади технічної освіти готують для держави тих фахівців, які забезпечують роботу промислово-технічного комплексу, що є одним із базових компонентів економічного розвитку суспільства, тому безпосередньо впливає на розвиток держави. Підкреслено, що успішність професійної підготовки безпосередньо пов’язана з позитивною мотивацією здобувачів освіти до навчальної діяльності, тому під час професійної підготовки мають бути враховані й реалізовані індивідуальні здібності всіх, хто навчається, коло їхніх інтересів, нахили, творчий потенціал через продуктивну суб’єктну взаємодію між суб’єктами освітнього процесу, яка б налаштовувала на безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення в професійній сфері, швидку адаптацію до змін, мобільність, роботу в команді тощо. Представлено авторське трактування поняття «підготовка фахівців технічних спеціальностей» у ракурсі вищої школи. Це цілеспрямований, високоорганізований процес оволодіння майбутніми спеціалістами широкого кола спеціальностей у закладах вищої технічної освіти (університетах, академіях, інститутах, коледжах) для різних галузей науки, техніки і культури, який передбачає опанування здобувачами освіти сукупністю фундаментальних, природничо-наукових, технічних та соціально-гуманітарних знань, практичних умінь і навичок, набуття відповідних особистих якостей, позитивну мотивацію та налаштованість на безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення, швидку адаптацію до змін, мобільність, що в комплексі дозволяють високоефективно виконувати посадові обов’язки в професійної діяльності.