Кафедра електричної інженерії суднових та роботизованих комплексів (ЕІС та РК)
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра електричної інженерії суднових та роботизованих комплексів (ЕІС та РК) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 113
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Classification of Projects for the Protection of Marine Critical Infrastructure Facilities(2019) Blintsov, V.; Maidaniuk, P.; Блінцов, В. С.; Майданюк, П. В.Україна є морською державою з активно працюючою інфраструктурою водного транспорту. До її складу входять морські транспортні шляхи у морських територіальних водах держави та внутрішні водні шляхи, морські та річкові порти, суднобудівні та судноремонтні заводи, магістральні морські трубопроводи тощо. Згідно законодавству вказані об’єкти відносяться до об’єктів критичної інфраструктури держави і підлягають захисту. На цей час питання управління проектами розробки і створення систем захисту об’єктів морської критичної інфраструктури від сучасного комплексу загроз їх функціонуванню знаходиться на початковій стадії свого становлення. Це робить актуальним наукове завдання розробки класифікації таких проектів, що створило б теоретичну основу для подальших досліджень у напрямку проектного менеджменту та для побудови високоефективних систем захисту таких об’єктів. У статті запропоновано у якості базових ознак класифікації використовувати приналежність об’єктів морської критичної інфраструктури до точкових, площинних та протяжних, що утворює програму базових проектів захисту таких об’єктів і забезпечує їх уніфікацію на стадіях планування і виконання. Виходячи з реалізації принципів системного підходу щодо комплексного врахування особливостей функціонування матеріальної, енергетичної та інформаційної складових об’єктів, а також з урахуванням людського фактору як складової ефективної експлуатації цих об’єктів, для кожного з проектів програми запропоновано їх класифікацію за видами безпеки. Така класифікація включає основні підпроекти «Фізична безпека», «Енергетична безпека», «Інформаційна безпека» та «Кадрова безпека» й утворює другий класифікаційний рівень. Третій кваліфікаційний рівень, виходячи з принципів системного підходу, охоплює типові роботи менеджера проекту по встановленню властивостей об’єктів захисту та характеру загроз, а також типові роботи з вибору необхідних технологій захисту і практик їх успішного створення. Запропоновані кваліфікаційні рівні сформовано у вигляді множин, відповідно, базових проектів, основних підпроектів і типових робіт менеджера проекту. Отримані множини утворюють генеральну множину робіт програми проектів захисту об’єктів морської критичної інфраструктури. Первинне формулювання робіт генеральної множини створює базу даних шаблонів робіт для однотипних проектів, а виконані типові роботи, основні підпроекти та базові проекти утворюють та постійно доповнюють базу даних артефактних проектів захисту об’єктів морської критичної інфраструктури. Генеральна множина базових проектів, основних підпроектів і типових робіт програми проектів захисту об’єктів морської критичної інфраструктури утворює організаційну основу для ефективної роботи менеджерів проектів безпеки таких об’єктів. Її застосування у практиці управління проектами забезпечить скорочення витрат часу на планування проектів за рахунок використання шаблонів та артефактних проектів, які мають накопичуватись у результаті проектної діяльності команди менеджерів у відповідних базах даних.Документ Development of a mathematical model of scrambler-type speech-like interference generator for system of prevent speech information from leaking via acoustic and vibration channels(2019) Blintsov, V.; Nuzhniy, S.; Kasianov, Yu.; Korytskyi, V.Захист мовної інформації відноситься до основних задач інформаційної безпеки і є ознакою відповідального відношення організації (фірми) як до своїх інформаційних ресурсів, так і поваги до партнерів. Об’єктом дослідження є процеси захисту мовної інформації від витоку акустичними та вібраційними технічними каналами на об’єктах інформаційної діяльності. Виключною рисою таких об’єктів є циркуляція, обробка та обговорення питань, що містять інформацію обмеженого доступу, в тому числі й державну таємницю. Особливістю України є вимога про застосування на таких об’єктах виключно технічних засобів, що пройшли відповідну сертифікацію. Основою системи постановки активної шумової завади є генератор шуму. При цьому, одним з найбільш проблемних питань є те, що в Україні дозволені до використання тільки генератори шумової завади типу «білий» шум та його клони. Системи мають ряд значних недоліків – низький рівень захищеності перехоплених мовних сигналів від фільтрації шуму (завади), значний рівень шуму в приміщеннях, які підлягають захисту, та інші. Запропоновано структурну схему генератора завади. А також розроблено та досліджено в середовищі Matlab її математичну модель. В ході дослідження проведено порівняльний аналіз вхідних та синтезованих генератором сигналів, досліджені їх тимчасові та спектральні характеристики. Отримані результати свідчать про високу ефективність запропонованого методу захисту мовної інформації. Це пов’язано з тим, що метод формування мовоподібної завади має ряд особливостей, які забезпечують значний деструктивний вплив на мовну інформацію, а саме використання моделі комбінованого скремблера з тимчасовими та частотними перетвореннями. Метод враховує використання динамічних ключів, для систем кодування, та підключення сторонніх джерел мовних сигналів, а також закільцьовування (змішування вхідного та вихідного сигналів) на вході блоку скремблювання. Таке рішення унеможливлює реінжиніринг. Отримані результати підтверджені дослідженням експериментального зразка. Проведено порівняння деструктивного впливу типових шумових завад («білий» шум та його клони) і шумової завади, створеної запропонованим методом, за критерієм залишкова словесна розбірливість мови диктора. Дослідження показали, що, за умови забезпечення не більше 10 % рівня залишкової розбірливості, рівень гучності вихідного сигналу генератора шумової завади можна знизити майже на 6 дБА.Документ Genesis of Technologies and Ways to improve Design and Construction of towed underwater Systems for Shallow-Water Areas(2020) Blintsov, V.; Kucenko, P.Об’єктом дослідження є технології проектування буксируваних підводних систем для мілководних акваторій. Предметом дослідження є шляхи підвищення продуктивності та зниження витрат на проектування та виробництво буксируваних підводних систем. При виконанні дослідження було застосовано методологію системного підходу, методи структурного аналізу, математичного моделювання та 3D-проектування, адитивні технології виготовлення конструкцій буксируваних підводних систем. Виконано системний аналіз закономірностей розвитку технологій проектування буксируваних підводних систем. Сформульовано перспективні напрямки їх подальшого розвитку як необхідну умову підвищення ефективності проектних робіт на основі сучасного інструментарію проектування та забезпечення конкурентоспроможності на ринку морської техніки. Запропоновано доповнити традиційні етапи проектування таких систем трьома новими етапами, які втілюють сучасні тенденції створення морської техніки. Розроблено генезис технологій проектування буксируваних підводних систем як науково-методологічну основу їх подальшого розвитку у напрямку підвищення ефективності проектних робіт та зниження витрат часових і фінансових ресурсів. Теоретично обґрунтовано доцільність розвитку технологій проектування буксируваних підводних систем шляхом уведення у проектну практику трьох технологій: технології інформаційного моделювання основних усталених та перехідних режимів буксируваних підводних систем на основі системного підходу, доповненого критеріями оцінки витрат на їхнє будівництво та експлуатацію; ВІМ-технології (Technologies of the Building Information Modeling) як інформаційної підтримки процесів проєктування, будівництва та подальшої експлуатації створюваної буксируваної підводної системи; адитивної технології виробництва елементів та вузлів буксируваної підводної системи на основі отриманих результатів від попередніх технологій як ефективного шляху скорочення загальних витрат фінансових і часових ресурсів та зниження собівартості створюваних буксируваних підводних систем. Практична значимість роботи полягає у підтвердженні ефективності та промислової перспективності запропонованих технологій, яке було отримане у результаті їх часткового впровадження у проектну та виробничу практику при створенні буксируваної підводної системи проекту «Глайдер».Документ Ship’s course stabilization accuracy improvement by implementing dual-loop control system(2019) Volyanskaya, Ya.; Volyanskiy, S.; Onishchenko, O.; Shevchenko, V.Документ Synthesis of towed underwater vehicle spatial motion automatic control system under uncertainty conditions(2019) Blintsov, V.; Blintsov, O.; Sokolov, V.Об’єктом дослідження є просторовий рух буксируваного підводного апарата (БПА), який працює у складі буксируваної підводної системи (БПС). Структура БПА не містить рушійних пристроїв, до руху він приводиться судном-буксирувальником через кабель-буксир. Задачею керування БПА є забезпечення бажаної динаміки його поступального переміщення. Ручний режим керування дає змогу виконувати лише короткострокові місії та не виключає виникнення помилок оператора при керуванні. Для виконання довготривалих підводних місій необхідно застосовувати автоматизовані БПА. Для синтезу регуляторів системи автоматичного керування (САК) використовувався метод мінімізації локальних функціоналів. Він дає змогу отримувати закони керування без інформації про структуру та параметри математичної моделі об’єкта керування. Для дослідження синтезованої САК використовувався метод імітаційного моделювання із застосуванням комп’ютерної симуляції. Він дає змогу оцінити якість роботи САК без суттєвих фінансових затрат, необхідних для морського натурного експерименту. Синтезовано САК просторовим рухом БПА, яка забезпечує достатню точність керування вертикальною та боковою координатами БПА в умовах невизначеності. Для її синтезу та роботи не потрібна інформація про структуру та параметри математичної моделі об’єкта керування. Закон керування, на основі якого синтезувались регулятори САК, не містить у своєму складі інформації про похідні керованої величини. Тому контури зворотних зв’язків синтезованої САК мають простішу структуру у порівнянні з САК, синтезованих на основі відомих методів, які використовують координати фазового простору об’єкта. Досліджено динаміку роботи синтезованої САК просторовим рухом БПА при різних швидкостях буксирування. Тривалість перехідних процесів від моменту виходу САК із зони насичення до моменту потрапляння похибки керування в допустимий діапазон та точність керування є цілком задовільними. У порівнянні з відомими САК просторовим рухом підводними апаратами, синтезована САК не потребує математичної моделі об’єкта керування для її синтезу та роботи.Документ Theoretical Basis of Design and Production of Marine Robotics(2020) Blintsov, V. S.; Babkin, G. V.Документ Автоматизація управління якістю освіти на рівні кафедри(2013) Баронова, О. А.; Ровєнських, В. В.Основна мета роботи – підвищення ефективності управління учбовим процесом на основі автоматизації і модернізації його інформаційного забезпечення.Документ Автоматичне керування прив'язними підводними системами при проведенні морських операцій на великих акваторіях(2018) Надточий, В. А.; Алоба, Л. Т.; Войтасик, А. М.; Клочков, О. П.; Сірівчук, А. С.; Nadtochy, V. A.; Aloba, L. T.; Voytasik, A. M.; Klochkov, O. P.; Sirivchuk, A. S.У навчальному посібнику розглянуто питання автоматизації підводно-технічних робіт, що виконуються прив'язними підводними системами при виконанні ними пошуку та знешкодження небезпечних підводних об'єктів на великих за площею акваторіях. Навчальний посібник призначений для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою "Морська робототехніка" зі спеціальності 141 "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка" галузі знань 14 "Електрична інженерія".Документ Автоматичне керування прив'язними підводними системами при роботі з точковими підводними об'єктами(2018) Буруніна, Ж. Ю.; Надточий, В. А.; Алоба, Л. Т.; Войтасик, А. М.; Клочков, О. П.; Сірівчук, А. С.; Burunina, Zh.Yu.; Nadtochy, V. A.; Aloba, L. T.; Voytasik, A. M.; Klochkov, O. P.; Sirivchuk, A. S.У навчальному посібнику розглянуто питання автоматизації підводно-технічних робіт, що виконуються прив'язними підводними системами, оснащеними начіпними інструментами - маніпуляторами, різаками тросів тощо. Навчальний посібник призначений для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою "Морська робототехніка" зі спеціальності 141 "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка" галузі знань 14 "Електрична інженерія".Документ Актуальні напрямки досліджень щодо створення засобів морської робототехніки в інтересах України(2023) Блінцов, В. С.; Бабкін Г. В.; Данько С. В.; Фомбо Жюль; Blintsov V. S.; Babkin G. V.; Danko S. V.; Fombo ZhiulРозглянуто основні задачі проєктування, будівництва та експлуатації засобів морської робототехніки. Показано необхідність створення конкурентоспроможних безекіпажних надводних, підводних та літальних апаратів, які доцільно застосовувати при виконання підводних місій в інтересах України. Обґрунтовано необхідність створення автономних ненаселених підводних апаратів для гуманітарного розмінування акваторій.Документ Алгоритми оцінки захищеності інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу(2013) Подима, О. В.Метою даної роботи є розробка алгоритмів оцінки захищеності інформації в комп’ютерних системах від несанкціонованого доступу.Документ Аналіз методу виявлення модифікації цифрового аудіозапису методом фрактальних перетворень(2013) Заліян, Е. Д.Метою даної роботи є дослідження сучасних методів перевірки на автентичність цифрових аудіозаписів, заснованих на фрактальних перетвореннях дослідної фонограми.Документ Апаратно-програмний комплекс моделювання мікропроцесорних систем керування електророзрядними технологіями(2010) Блінцов, В. С.; Діордійчук, В. В.; Козирєв, С. С.Розроблено апаратні й програмні засоби для моделювання та тестування мікропроцесорних систем керування електророзрядними технологіями з метою забезпечення надійності підтримки необхідних технологічних режимів. = The hardware and software tools were developed for modeling and testing of micropocessor-based electric-discharge technologies control systems. The developed tools provide stable maintenance of required technological modes.Документ Апаратно-програмний комплекс моделювання мікропроцесорних систем керування електророзрядними технологіями(2010) Блінцов, В. С.; Діордійчук, В. В.; Козирєв, С. С.Розроблено апаратні й програмні засоби для моделювання та тестування мікропроцесорних систем керування електророзрядними технологіями з метою забезпечення надійності підтримки необхідних технологічних режимів. = The hardware and software tools were developed for modeling and testing of micropocessor-based electric-discharge technologies control systems. The developed tools provide stable maintenance of required technological modes.Документ Визначення технічних характеристик безекіпажних прив'язних підводних апаратів(2018) Буруніна, Ж. Ю.; Войтасик, А. М.; Клочков, О. П.; Сірівчук, А. С.Навчальний посібник присвячено розгляду підходів до створення складових прив'язної підводної системи як елементів, технічні характеристики яких взаємно впливають один на одного. Призначено для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 141 "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка", спеціалізація "Морська робототехніка".Документ Визначення упорів електрорушійного комплексу прив’язного підводного апарата-робота(2010) Блінцов, В. С.; Киризюк, О. М.Розроблено узагальнену методику проектного розрахунку упорів електрорушійного комплексу прив’язного підводного апарата-робота, яка використовує математичну модель підводного апарата й інверсну нейромережну модель кабель-троса. = The generalized methodology of design calculation of hydrodynamic forces of the thrusters of the tethered underwater robot was developed. The methodology includes the mathematical model of the underwater robot and the inverse neural network model of the tether-cable.Документ Возможности усовершенствования электрических движительно-рулевых установок подводных аппаратов (с коллекторным электроприводом)(2012) Блінцов, В. С.; Ставинский, А. А.; Чекунов, В. К.; Шевченко, В. В.В последние десятилетия в промышленном регулируемом приводе электрические коллекторные двигатели (КД) постоянного тока практически вытеснены частотно-регулируемыми асинхронными, а также вентильными двигателями. Однако существуют сферы деятельности, в которых коллекторный электропривод постоянного тока является востребованным, в частности в объектах подводной и бронетанковой техники, а также электромобилях.Документ Відеобокс для підводного апарата(2023) Войтасик А. М.; Voitasyk Andrii MykolayovychРозглянуті основні чинники та їх вплив на якість отримання візуальної інформації про підводне середовище при проведені робіт з залученням підводних апаратів. Представлені фотофрагменти проведення технічного обслуговування систем відеоспостереження та штучного освітлення діючого підводного апарата. Запропоновано застосовувати електроприводні механізми руху відеобоксу з метою забезпечення можливості зміни його положення відносно корпусу підводного апарата.Документ Генератор мовоподібного шуму для систем просторового та лінійного зашумлення(2013) Бичковський, О. М.; Нужний, С. М.На підставі теоретичних та практичних досліджень запропоновано алгоритм формування сигналу завади мовоподібного типу, методик та рекомендацій по використанню таких пристроїв. Запропоновано модернізовану структурну схему генератора мовоподібного шуму та розроблено дослідний зразок пристрою.Документ До концепції національного проекту «створення морських енергетичних комплексів з водневим циклом»(2012) Блінцов, В. С.; Запорожець, Ю. М.; Кудря, С. О.Останні роки економіка України знаходиться під тиском зростаючих цін на мпортований природний газ, який використовується переважно хімічною та металургійною галузями, продукція яких постачається переважно на експорт. У цьому сегменті витрачається вдвічі більший обсяг газу, ніж споживається населенням України. При цьому значна його частина використовується для вироблення водню, який використовуються у виробництві аміаку, метанолу, міндобрив, нафтохімічної продукції. Для зменшення залежності вітчизняної економіки від імпорту природного газу вбачається необхідним застосовувати альтернативні способи виробництва водню в промислових масштабах, зокрема, шляхом електролізу води, який також є поширеним і відпрацьованим технологічним процесом.