Управління фінансово-економічною безпекою бізнесу в системі глобального інформаційного середовища
Вантажиться...
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент». Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова. Миколаїв. 2024. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню, розробці теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення управління фінансово-економічною безпекою бізнесу в системі глобального інформаційного середовища. Досліджено сутність та завдання управління фінансово-економічною безпекою в умовах глобального інформаційного середовища. Здійснено, поглиблення вивчення наукових підходів щодо типології сутності поняття «фінансово-економічна безпека». Типологія сутності дефініції “фінансово-економічна безпека” розкриває тільки три наукові підходи до визначення сутності (ресурсний, статичний та функціональний). Запропоновано добавити до попередніх підходів системний до визначення поняття фінансово-економічна безпека, що розкриває не стан, розвиток або захист, а саме складу систему, якій властиві всі ці особливості. Обґрунтовано основні завданнями управління фінансово-економічної безпеки в сучасних умовах господарювання необхідно поділити на зовнішні та внутрішні. Визначено та розкрито принципи, що дозволяють комплексно сформувати завдання управління фінансово-економічною безпекою бізнесу. Удосконалено систему управління економічною безпекою, що основана на підрівнях безпеки та мають комплексний характер операційної системи з урахуванням зовнішнього середовища (клієнтів, конкурентів, постачальників тощо). Запропоновано система управління економічною безпекою в умовах цифрової трансформації базується на особливостях підрівнів безпеки – фінансового, економічного, соціального, інформаційного, екологічного та безпекового. Розроблено відповідні систему захисту на основні цифрових технологій. Дані системи захисту повинні враховувати особливості діяльності та функціонування, зовнішні та внутрішні чинники майбутніх загроз, що є важливим в управлінні фінансово-економічною безпекою суб’єктів господарювання. Наголошено, що для створення системи захисту необхідно обов’язково враховувати джерела формування інформаційної бази та доступ до неї всіх учасників процесу для розроблення відповідних рівнів захисту. Охарактеризовано передумови розвитку системи управління фінансово-економічною безпекою бізнесу в системі глобального економічного середовища, в результаті чого запропоновано комплексний підхід до управління фінансово-економічною безпекою бізнесу, що включає ризик-менеджмент, інновації, захист інтелектуальної власності, цифровізацію процесів та відповідальне ставлення до соціальних і екологічних аспектів діяльності. Обґрунтовано фактори, які відображають зміни у глобальному економічному середовищі та нові виклики, з якими стикаються компанії. Глобалізація економічних процесів сприяє інтеграції економік. Компанії стикаються з необхідністю адаптації до швидко змінюваних умов міжнародного бізнес-середовища, що вимагає більш гнучких та відповідальних систем управління безпекою. Швидкий розвиток цифрових технологій, зокрема, штучного інтелекту, блокчейну, Інтернету речей (IoT) та великих даних, змінив спосіб ведення бізнесу. Регулятивні вимоги, особливо у сферах фінансової звітності, податкової політики та екологічних норм, стають дедалі складнішими. Компанії повинні постійно адаптуватися до нових правил для забезпечення юридичної та фінансової безпеки. Фінансові кризи, політична нестабільність у різних регіонах світу, а також пандемія COVID-19 показали, наскільки важливо мати стійку систему управління фінансово-економічною безпекою, яка здатна швидко реагувати на кризові ситуації. Умови жорсткої конкуренції на глобальних ринках змушують компанії постійно шукати способи зниження витрат, підвищення ефективності та інноваційного розвитку. Ефективне управління фінансово-економічною безпекою стає ключовим фактором для забезпечення конкурентоспроможності бізнесу. Аналіз тенденцій цифровізації та їх вплив на розвиток фінансово-економічної безпеки бізнесу. Визначено основні напрямки тенденцій цифровізації: глобалізація бізнес-процесів, що дозволяє компаніям обслуговувати клієнтів по всьому світу, значно розширюючи ринок збуту та відкриваючи нові можливості для зростання за умови розробки ефективної стратегії конкуренції; підвищення ролі інтелектуальних ресурсів, які є драйверами інновацій, розвитку нових продуктів, послуг та технологій, а також обробки великих обсягів даних для створення цінності; зростання важливості цифрової грамотності у всіх аспектах життя через необхідність використання цифрових інструментів та платформ для ефективної роботи, навчання та соціальної взаємодії. Визначено, що розвиток цифрової економіки відбувається на перехресті новітніх технологічних досягнень, серед яких можна виділити штучний інтелект, робототехніку, інтернет речей, хмарні розрахунки, аналітику великих масивів даних та технологію 3D-друку. Ключовими трендами цифровізації визначено: Е-комерцію (розширення інтернет-платформ, методик і засобів для онлайн-продажу товарів і послуг за допомогою цифрових інструментів), Е-банкінг (об’єднує надання різноманітних банківських та фінансових послуг через електронні канали та за допомогою телекомунікаційних технологій), Е-урядування (застосування інформаційно-комунікаційних технологій у сфері державного менеджменту). Доведено, що основою для розвитку фінансово-економічної безпеки бізнесу служить розвинена ІТ індустрія. Україна демонструє вражаючі досягнення у розвитку ІТ сектору, зокрема у 2021 році ІТ галузь зайняла лідируючі позиції за обсягом експорту послуг. Потенціал цифрової трансформації підсилюється наявною системою ІТ освіти, яка щорічно забезпечує значну кількість кваліфікованих спеціалістів для ІТ-індустрії. Однак, існують перепони, що уповільнюють цифрову інтеграцію місцевих підприємств, галузей, а також державного та місцевого управління. До них належать значні розбіжності у доступності цифрових ресурсів та послуг, низька інноваційна активність, обмежені цифрові компетенції та культура, а також неоптимальне законодавче та інституційне регулювання цифрової економіки. Охарактеризовано механізм управління фінансово-економічною безпекою бізнесу, під яким запропоновано розуміти комплексну систему організаційних, методичних та інструментальних заходів, спрямованих на ідентифікацію, аналіз та мінімізацію внутрішніх та зовнішніх ризиків, що можуть негативно вплинути на стабільність та розвиток підприємства. Цей механізм включає в себе процеси встановлення цілей фінансово-економічної безпеки, вибору стратегій і тактик їх досягнення, розробки та впровадження конкретних заходів з управління ризиками, контролю та аудиту ефективності вжитих заходів. Охарактеризовано цілі фінансово-економічної безпеки: захист активів (забезпечення фізичного та юридичного захисту майна, фінансових ресурсів та інтелектуальної власності від крадіжки, шахрайства, вандалізму тощо), забезпечення ліквідності (підтримка достатнього рівня готівкових коштів та ліквідних активів для забезпечення поточних зобов’язань), мінімізація ризиків (ідентифікація, аналіз та заходи щодо зниження фінансових, операційних, ринкових, правових та інших ризиків), забезпечення прибутковості та дотримання законодавства (планування та виконання дій для забезпечення стабільного зростання доходів та максимізації прибутку й забезпечення відповідності усіх аспектів діяльності підприємства чинному законодавству та регуляторним вимогам). Доведено, що вибір стратегій і тактик охоплює стратегії ризик-менеджменту (включає ідентифікацію потенційних ризиків, оцінку їх впливу та розробку планів дій для їх мінімізації або усунення), фінансове планування та аналіз (спрямовані на оцінку фінансового стану підприємства, прогнозування майбутніх потреб у ресурсах та розробку бюджетів), інвестиційну стратегію (має на меті забезпечення оптимального розподілу капіталу між різними активами для досягнення максимальної віддачі при прийнятному рівні ризику), стратегію диверсифікації (передбачає розширення асортименту продукції або послуг, вихід на нові ринки для зниження залежності від одного джерела доходу), кібербезпеку та захист даних (розробка та впровадження заходів для захисту інформаційних систем від несанкціонованого доступу, втрати даних або інших кіберзагроз), корпоративну культуру та навчання (формування серед працівників свідомості про важливість фінансово-економічної безпеки, розвиток навичок та знань у цій сфері). Процеси імплементації європейського досвіду використання цифрових технологій з метою фінансово-економічної безпеки бізнесу показують, що аналіз та адаптація європейських практик цифровізації для потреб українського бізнесу є критично важливими для розвитку національної економіки, зміцнення її фінансово-економічної безпеки та підвищення глобальної конкурентоспроможності. Досліджено, що Україна активно працює над впровадженням стандартів кібербезпеки, згідно з європейськими рекомендаціями та директивами, такими як GDPR (Загальний регламент захисту даних). Удосконалено процеси управління економічною безпекою підприємства в умовах змін де запропоновано модель, яка базується на процесному підході до управління бізнесом та його економічною безпекою й передбачає урахування сигналів зміни кон’юнктури на релевантних ринках на основні обчислення агрегованих коефіцієнтів росту, що дозволяє прогнозувати і моделювати їх вплив на стан економічної безпеки та розробляти відповідну систему тактичних заходів. Елементи моделі та їх конфігурація може бути використана при формування прикладного програмного забезпечення для управління фінансово-економічною діяльністю, обґрунтування стратегічних і тактичних рішень у сфері економічної безпеки на основі прогнозування та моделювання різних економічних ситуацій. Апробація моделі здійснювалася на прикладі релевантних ринків підприємств сільськогосподарської галузі (фінансовий, ринок збуту, ринок праці та енергетичний ринок), визначено основні показники впливу на економічну безпеку та розраховано коефіцієнти змін у 2022 році та прогнозні значення для 2024 року. Отримані коефіцієнти засвідчили деструктивний плив війни на стан цільових сільськогосподарських ринків у 2022 році. Оптимізація бізнесу охоплює широкий спектр стратегічних і тактичних заходів, спрямованих на підвищення загальної ефективності та продуктивності компанії, в той час як оптимізація бізнес-процесів зосереджується на вдосконаленні окремих процесів в межах організації. Обидва підходи прагнуть підвищити ефективність бізнесу, знизити витрати та підвищити рівень задоволеності клієнтів. Оптимізація бізнесу має більш широкий масштаб і може включати зміни в структурі управління, стратегії розвитку, фінансовій політиці, маркетингових стратегіях та інші аспекти діяльності компанії. Оптимізація бізнес-процесів, натомість, зосереджена на покращенні конкретних операційних процедур та рутин, таких як ланцюги постачань, виробничі процеси, обслуговування клієнтів тощо. хоча оптимізація бізнесу та оптимізація бізнес процесів мають спільну мету покращення діяльності компанії, вони реалізуються через різні підходи та на різних рівнях організаційної структури, кожен з яких вносить свій вклад у забезпечення загальної ефективності та конкурентоспроможності бізнесу. Процеси оптимізації бізнесу неодмінно пов’язані із цифровізацією. Доведено, що комбінування різних методик щодо оптимізації бізнес-процесів компаній (FAST-Fast Analysis Solution Technology, Benchmarking, Redesign, Business-process Reengineering) дозволяє організаціям ефективно реагувати на широкий спектр викликів, оптимізувати свою діяльність та досягати конкурентних переваг у змінному бізнес-середовищі. В кінцевому підсумку, симбіоз цих методичних підходів на основі використання цифрових технологій може стати потужним інструментом для підприємств, які прагнуть досягнути високих стандартів продуктивності та конкурентоспроможності на ринку.
Опис
Гарагуля, А. В. Управління фінансово-економічною безпекою бізнесу в системі глобального інформаційного середовища = Management of financial and economic security of business in the system of the global information environment : дис. … д-ра філос. : 073 «Менеджмент» / А. В. Гарагуля ; наук. кер. І. О. Іртищева ; НУК. – Миколаїв, 2024. – 207 с.
Ключові слова
управління фінансово-економічною безпекою, глобальне інформаційне середовище, цифрова економіка та суспільство, бізнес, механізм, модель, система управління, методичні підходи, електронне урядування, Е- комерція, Е-банкінг, блокчейн, FAST-Fast, загальний регламент захисту даних, management of financial and economic security, global information environment, business, mechanism, model, management system, methodical approaches, electronic government, E-commerce, E-banking, blockchain, FAST-Fast, general data protection regulation