Перегляд за Автор "Irtyshcheva Inna"
Зараз показуємо 1 - 12 з 12
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Development of the financial market: destabilizing processes, their assessment, and global impact(2022) Stehnei Marianna; Irtyshcheva Inna; Mykhalchynets HalynaДокумент European vector of economic development and management of tourist destinations’ competitiveness in digital economy(2022) Irtyshcheva Inna; Nadtochii Iryna; Popadynets Nazariy; Hryshyna Nataliya; Sirenko IhorДокумент Evaluating the capacity of the domestic food market in Ukraine in the pre-war period(2024) Popadynets Nazariy; Irtyshcheva Inna; Yakhno Tetiana; Diugowanets Olesia; Yakubiv Valentyna; Kramarenko Iryna; Sala Dariusz; Stehnei Marianna; Zapukhlyak Vitaliy; Nahirna NadiiaДокумент Managing business processes in the conditions of the development of the digital economy: global and national experiences(2022) Irtyshcheva Inna; Kim Vital; Kletsov YehorДокумент Simulation of the Performance of the Financial Market of Ukraine in the Conditions of Overcoming Threats to Economic Security(2024) Irtyshcheva Inna; Stehnei Marianna; Kramarenko Iryna; Liashenko Oleksandra; Mykhalchynets Halyna; Mykhalchynets Nataliia; Neimet ViktorДокумент Socio-economic development in conditions of digital transformations: regional features, strategic analysis, and prospects(2022) Kramarenko Iryna; Irtyshcheva Inna; Stehnei Marianna; Boiko Yevheniia; Nadtochii Iryna; Pavlenko Olena; Rakipov Vladislav; Hryshyna NataliyaДокумент Наукові підходи щодо глобальної турбулентності: особливості виникнення, сучаснии стан та перспективи впливу(2022) Павленко Олена Пантеліївна; Іртищева Інна Олександрівна; Карпенко Герман Юрійович; Pavlenko Olena; Irtyshcheva Inna; Karpenko HermanВступ. Розвиток завжди супроводжується кризою, і навпаки, після кризи наступає розвиток. Для соціально-економічних систем ці складові є притаманними. Тільки за рахунок вагомості властивостей може змінюватися тривалість, масштабність, сила, що впливає на соціально-економічні системи. Вважаємо, що сьогодні сталий розвиток регіонів необхідно досліджувати в умовах впливу глобальних змін, які фактично є неконтрольовані. Саме за таких умов сьогодні регіональні соціально-економічні системи знаходяться в умовах глобальної турбулентності. Тому дослідження наукових підходів особливостей виникнення, сучасного стану розвитку та перспектив впливу глобальної турбулентності на економіку є досить актуальним та важливим. Мета дослідження. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає у дослідженні наукових підходів щодо особливостей виникнення, сучасного стану розвитку та перспектив впливу глобальної турбулентності на економіку. Результати. Використовуючи гносеологічний підхід до поняття «турбулентність» встановлено, що дане поняття має широке використання: у природничих науках – квантова, хімічна, оптична, хвильова, лагранжева турбулентності та турбулентність плазми; у медицині – турбулентність серцевого ритму, турбулентність в кровоносній системі; у суспільному житті – турбулентний світ, турбулентне суспільство; у економіці – турбулентність глобальної економіки, ринкова турбулентність. Висновки. Динамічні характеристики рівня тіньової економіки в Україні демонструють наслідки впливу системних чинників, коронакризи та військової ескалації. Процес детінізації економіки України залежить від ефективності здійснюваних реформ та їх громадського визнання. Єдиним шляхом детінізації є формування сприятливого середовища для фінансово-господарської діяльності у легальній площині завдяки покращенню умов ведення бізнесу та здійснення інвестиційної діяльності, в цілому – створення умов в яких тіньова економіка буде нецікавою, невигідною та неефективною для її суб’єктів. Пріоритетним вектором розвитку економічної активності в Україні стає легалізація бізнесу та трудових відносин, нарощування безготівкових платежів та збільшення рівня використання платіжної інфраструктури за рахунок здешевлення.Документ Особливості та завдання управління спортивно-оздоровчою діяльністю в умовах глобальних викликів(2022) Іртищева І. О.; Богатирьов К. О.; Романенко С. С.; Irtyshcheva Inna; Bogatyrev Konstantin; Romanenko SerhiiПроцеси глобалізації впливають на всі сфери економічної діяльності, в тому числі і на спортивно-оздоровчу, змінюючи при цьому стиль управління ними. Необхідно зауважити, що процеси глобалізації на спортивно-оздоровчу діяльність можуть впливати як прямо, так і опосередковано, маючи при цьому значні наслідки або навпаки. Так сучасним викликом глобалізації є COVID-19, визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров’я загальносвітовою пандемію. Метою статті є дослідження особливостей та завдань управління спортивно-оздоровчою діяльністю в умовах глобальних викликів. Досліджено особливості та завдання управління спортивно-оздоровчою діяльністю в умовах глобальних викликів. Визначено, що важливим аспектом в управління спортивно-оздоровчої діяльності є державне регулювання та підтримка, що забезпечить впровадження здорового способу життя та покращення фізичного й психологічного стану населення. Розкрито основні напрями державної політики у галузі регулювання ринку спортивно-оздоровчої діяльності, до них відносять: організаційну діяльність з проведення масових змагань і спортивно-оздоровчих заходів та підготовку фахівців високої кваліфікації. Визначено напрями управління спортивно-оздоровчою діяльністю в Україні, до яких належить: розробка законодавчо-нормативної бази, удосконалення структур управління та перехід на програмно-цільове управління. Розкрито чинники, що мають найбільш суттєвий влив на управління спортивно-оздоровчою діяльністю належить: системи фінансування, в тому числі цільове, поліпшення та покращення системи підготовки кадрів і науково-методичного забезпечення, розширення міжнародної діяльності та використання передового досвіду. Наголошено, що серед основних завдань розвитку спортивно-оздоровчої діяльності в Україні є державне-приватне партнерство, що забезпечить оптимальне поєднання державного управління зі створенням умов для ринкового регулювання соціально-економічних процесів у цій галузі.Документ Оцінка рівня сталого інклюзивного розвитку України(2023) Іртищева Інна; Крамаренко Ірина; Завгородній Костянтин; Irtyshcheva Inna; Kramarenko Iryna; Zavgorodniy KonstantinВажливим етапом переходу на інклюзивний розвиток національної економіки є виявлення проблем, що гальмують трансформаційні перетворення. Саме тому, оцінювання рівня сталого інклюзивного розвитку України допомагає визначити поточні проблеми, пов'язані з повноцінним переходом. Для відображення рівня сталого інклюзивного розвитку в окремій країні не має єдиного офіційного визначення або визначаючої організації. Концепція сталого розвитку та індекси, які його вимірюють, є предметом багатьох наукових та дослідницьких робіт. Різні університети, дослідницькі центри та неприбуткові організації можуть розробляти власні індекси сталого розвитку, враховуючи різні фактори та методики вимірювання. Метою статті є оцінювання рівня сталого інклюзивного розвитку України. Досліджено, що на глобальному рівні для оцінки сталого інклюзивного розвитку визначають Індекс сталого розвитку та Індекс інклюзивного розвитку. На підставі аналізу динаміки рейтингу України за даними індексами, доведено наявність певного, проте не значного прогресу, що вимагає подальших зусиль для зміцнення сталого розвитку країни та досягнення більш значущих поліпшень в економічному, соціальному та екологічному вимірах. Визначено, що бойові дії мають тривалий негативний вплив на економічний розвиток, особливо на найбідніші верстви населення. Загрозливим для національної економіки визначено відтік молоді з України та високий рівень відхилень в добробуті населення. Досліджено, що система освіти в Україні показує інклюзивне зростання з високим рівнем можливостей, а показники системи охорони здоров'я та допомоги безробітним відображають соціальний захист. В якості пріоритетів розвитку визначено необхідність покращення професійної підготовки, зниження адміністративного навантаження для бізнесу, розширення фінансування підприємців і боротьбу з корупцією. Частиною загальної національної стратегії визначено розвиток інклюзивної економіки на основі використання інклюзивних бізнес-моделей, що спрямовані на забезпечення соціальної кохезії.Документ Формування сталого розвитку національної економіки на засадах інклюзивності(2023) Іртищева Інна; Крамаренко Ірина; Завгородній Костянтин; Irtyshcheva Inna; Kramarenko Iryna; Zavgorodniy KonstantinХарактерною особливістю минулого століття стало прагнення людства до забезпечення економічного і технологічного розвитку, що вважалося основою для досягнення добробуту і покращення рівня життя. Однак, цей прогрес супроводжувався використанням природних ресурсів та забрудненням навколишнього середовища, а економіка, довкілля та суспільні інститути функціонували ізольовано один від одного. Глобальні екологічні проблеми, голод, збідніння значної частини населення, деградація моралі та інші виклики, з якими світ зіткнувся на початку ХХI століття, спонукали прогресивну міжнародну громадськість та недержавні організації до започаткування нового підходу – концепції сталого розвитку. Ця концепція, яка виникла як продовження концепції ноосфери В. Вернадського, передбачає узгоджений розвиток економіки, екології та соціальної сфери з метою забезпечення якості життя людей, збереження довкілля та соціального прогресу. Метою статті є процес формування сталого розвитку національної економіки на засадах інклюзивності. Проведено поєднання слів «сталий» та «інклюзивний» в термін «сталий інклюзивний розвиток», що відображає спробу поєднати два важливі аспекти розвитку: екологічну стійкість та соціальну інклюзію. Визначено, що сталий розвиток визначається як розвиток, який задовольняє поточні потреби людей, не погіршуючи можливостей майбутніх поколінь задовольняти їх власні потреби. Відповідно покликаний забезпечити баланс між економічними, соціальними і екологічними аспектами розвитку, забезпечуючи збереження природних ресурсів та охорону довкілля. Здійснено оцінку сталого інклюзивного розвитку України, у процесі якої визначено, що термін «сталий інклюзивний розвиток» відображає спробу поєднати два важливі аспекти розвитку: екологічну стійкість та соціальну інклюзію. Такий розвиток відображає важливість забезпечення гармонічного розвитку суспільства, де враховуються як потреби сучасних поколінь, так і потреби майбутніх поколінь, а також включення всіх членів суспільства. Визначено основні принципи сталого інклюзивного розвитку: недискримінація, рівність можливостей, доступ до освіти, охорони здоров'я та соціальних послуг.Документ Інвестиційні домінанти реалізації інноваційної моделі сталого використання прісноводних ресурсів на національному та регіональному рівнях(2022) Сербов Микола; Іртищева Інна; Павленко Олена; Serbov Nikolay; Irtyshcheva Inna; Pavlenko OlenaБезумовно, окрім ефективної системи контролю й адміністрування водних ресурсів важливими чинниками реалізації інноваційної моделі сталого використання прісноводних ресурсів у регіонах є впровадження нових технологій, спрямованих на очищення прісноводних водних об’єктів та сприяння раціональному використанню водних ресурсів. Активізація таких робіт потребує достатнього фінансування та залучення додаткових інвестицій у галузь. Метою статті є процес дослідження інвестиційних домінант реалізації інноваційної моделі сталого використання прісноводних ресурсів на національному та регіональному рівнях. Проведено аналіз інвестиційного забезпечення розвитку системи управління прісноводними ресурсами в Україні. Результати аналізу показали, що за останні 10 років обсяги інвестицій зросли на 115 %, що позитивно вплинуло на стан водних об’єктів та сприяло скороченню витрат води в економіці. Проте, зважаючи на високий рівень зношеності інфраструктури водного господарства, що за даними державної служби статистики складає у середньому 63 % наявних інвестицій недостатньо для переходу водного господарства до інноваційної моделі сталого розвитку. Окрім того, проведені дослідження показали, що понад 98 % інвестицій спрямовується насамперед на усунення поточних проблем у водному господарстві, реорганізацію галузі та часткову модернізацію водоочисних споруд і систем централізованого водопостачання, майже не інвестуються кошти у розвиток інноваційної діяльності в даній сфері. Окреслено основні напрями поліпшення системи інвестиційного забезпечення інноваційного розвитку водогосподарських систем у регіоні, серед яких: удосконалення нормативно-правового забезпечення та розвиток державно-приватного партнерства, зокрема і у формі ЕСКО-контрактів; використання прісноводних ресурсів для виробництва аквакультури, що дозволить підвищити економічну ефективність використання поверхневих водних об’єктів, сприятиме залученню інвестицій у галузь та зміцненню продовольчої безпеки; створення умов для залучення іноземних інвестицій, зокрема в будівництво та модернізацію інфраструктури; активізація роботи в напрямку залучення міжнародних фінансів: грантів, участі у міжнародних програмах охорони та відновлення водних ресурсів тощо.Документ Інноваційні засади управління прісноводними ресурсами в контексті сталого розвитку(2022) Сербов Микола; Іртищева Інна; Павленко Олена; Serbov Nikolay; Irtyshcheva Inna; Pavlenko OlenaДефіцит води можуть відчувати близько двох третин населення світу протягом кількох десятиліть. У багатьох країн все ще існує тенденція вирішувати проблеми дефіциту води шляхом збільшення водопостачання, шляхом збільшення зберігання та розподілу поверхневих і підземних вод шляхом створення нової інфраструктури, опріснення солоної або солонуватої води, повторне використання стічних вод або поповнення водоносних горизонтів. Ця тенденція має переважати над зосередженням уваги на зменшенні попиту на воду, наприклад, шляхом припинення втрат у транспорті та розподілі системи, що впроваджують адекватні тарифні системи, спрямовані на зниження рівня попиту на воду, зміна технологій водокористування і, загалом, підвищення ефективності використання води в побутових, промислових пробні та зрошувальні системи; іншими словами, прагнучі підвищити загальну продуктивність води. Однак, дефіцит води можливо поборовши шляхом ефективного та раціонального використання, при цьому використовуючи сучасні інноваційні рішення, що дозволять значно модернізувати водоресурси інфраструктуру. Саме використання інноваційних засад управління прісноводними ресурсами в контексті сталого розвитку повинно стати перспективою на найближчі десять років. Метою статті є процес дослідження сучасного стану, регіональних особливостей та перспектив розвитку інноваційного потенціалу прісноводних ресурсів України. Доведено, що в Україні частка видатків з державного бюджетну на охорону навколишнього природного середовища у загальних видатках коливається в межах 0,57–1,11 %. Визначено, що найбільша частка видатків з державного бюджетну на охорону навколишнього природного середовища у загальних видатках спостерігалась у 2011 році – 1,11 %, а найменша у 2020 році 0,57 %. Зазначено, що у 2020 році обсяг видатків значно скоротився на охорону навколишнього природного середовища порівняно з попереднім роком на 675 млн грн. Аналіз показав, що за період дослідження найбільша частка видатків виділялася на запобігання та ліквідацію забруднення навколишнього природного середовища. Визначено, що стаття бюджетних витрат на запобігання та ліквідацію забруднення навколишнього природного середовища за період 2010–2020 років збільшилась з 2255 млн грн до 6 507 млн грн, однак у структурі загальних видатків дещо скоротились з 78,52 % до 71,85 % відповідно. Відповідно у структурі витрат скорочення відбулося за такими статями бюджетних витрат: збереження природно-заповідного фонду з 7,64 % у 2010 році до 6,78 % у 2020 році, фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері охорони навколишнього природного середовища з 2,06 % до 1,85 % відповідно.