Статті (МТМ)

Постійне посилання зібрання

https://eir.nuos.edu.ua/handle/123456789/2914

Переглянути

Перегляд Статті (МТМ) за Автор "Kazymyrenko, Yu. O."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Технологічні особливості і фізико-хімічні процеси переробки кришталевих стекол на порошок
    (2020) Казимиренко, Ю. О.; Дрозд, О. В.; Жарський, Є. В.; Kazymyrenko, Yu. O.; Drozd, O. V.; Zharskyi, Ye. V.
    Стаття присвячена вирішенню актуальної на сьогоднішній час науково-практичної проблеми переробки скляного бою та бракованих скляних виробів з нарійсилікатного скла, різновидів кришталю, натрій-кальцій-силікатних стекол, якими насичений сучасний ринок. Перспективним напрямком хімічних технологій є одержання скляних порошків. Описано експериментальні роботи та лабораторні дослідження щодо визначення хімічного складу, структури, властивостей, для чого застосовано методи оптичної і електронної мікроскопії, рентгеноструктурного аналіза; аналітичні розрахунки кінетики високотемпературних процесів. Одержані результати зіставлено з діаграмами стану PbO‒SiO 2 , Na 2 O‒CaO‒SiO 2 , Na 2 O‒SiO 2. Процес розм’якшення досліджено за усадочними процесами, для чого застосовано авторський зразок лабораторної установки для виготовлення порошкових виробів. Авторами пропонується технологічна схема переробки бою скла та бракованих кришталевих виробів на стеклопорошок, яка включатиме у себе операції дроблення на дробарці до крупності до 10 мм з подальшим здрібненням до дисперсності 30…80 мкм у кульовому млині барабанного типу, виготовлення порошкової суміші з наступним її топленням при температурі 800 °С у муфельній печі з окиснювальним середовищем, дробленням та здрібненням спеченого агломерату. Встановлено, що одержані порошки є рентгеноаморфними, мають округлу форму; їх гранулометричний склад належить діапазону 40…70 мкм, їх мікротвердість становить близько 1,4 ГПа. Проаналізовано фізико-хімічні процеси, характерні для кожного з етапів технологічного циклу. Наведено теоретичне обґрунтування температурних режимів та результати мікроструктурних досліджень, морфологічних характеристик одержаних порошків. Експериментально визначена і теоретично обґрунтована важливість процесу топлення скляного агломерату в діапазоні температур 300…800 °С з максимальною інтенсивністю у перші 8-10 хв. Запропоновано перспективи їх подальшого застосування для виготовлення нових функціональних композиційних матеріалів і покриттів зі стабільними експлуатаційними властивостями.